Коментує Тетяна Сальнікова, голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, членом якої є Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів: "На сьогоднішній день адміністратори недержавних пенсійних фондів повинні в рамках фінансового моніторингу НПФ проводити верифікацію та ідентифікацію, наприклад, перед укладенням пенсійного контракту, навіть коли вкладник має низький ризик, сплачує мінімальні суми пенсійних внесків (100-200 гривень на місяць) або не сплачує внески взагалі. Також необхідно зазначити, що вкладник сплачує в подальшому внески та отримує виплати лише через банківські установи, які також є суб'єктами первинного фінансового моніторингу...

     Що це означає на практиці? Це означає, що людина має прийти фізично в офіс адміністратора, аби укласти пенсійний контракт, показатись працівнику адміністратора з паспортом в руках, нібито для того, щоб адміністратор переконався, що Петренко Василь Васильович це саме Петренко Василь Васильович. Вартість цього кроку, витрати часу на це та і просто необхідність відриватись від щоденних справ для Петренко Василя Васильовича можуть переважити його палке бажання укласти пенсійний контракт. А інші способи верифікації та ідентифікації ПЕРЕД встановленням ділових відносин в сфері пенсійних накопичень наразі НЕЗАКОННІ. При цьому, вони законні в інших галузях та навіть секторах фінансового ринку.

     Ми вже давно живемо у цифрову епоху, в якій щонайменше є засоби відеозв'язку та в глобальному світі, де послуги можна отримувати в інших країнах. В Польщі я можу пройти верифікацію та ідентифікацію, не виходячи зі своєї квартири в Києві, через відеодзвінок Скайпом, наприклад (саме так там переконуються, що я Тетяна Геннадіївна Сальнікова, а не Василь Васильович Петренко). Більше того, у нас, в  Україні є чудові системи обміну інформацією про вже здійснену ідентифікацію на кшталт BankID, кваліфікованого ЕЦП та ряд інших, якими давно користуються навіть органи державної влади для надання адміністративних послуг. Існують реєстри таких систем, які пройшли перевірку та визнані надійними. Чому це не можна поширити на пенсійні накопичення?

     Окрім безглуздої паперової роботи, яка немає жодного сенсу, така ситуація критично обмежує можливості фінансової інклюзії на ринку добровільних пенсійних накопичень, можливості цифровізації пенсійного накопичення. А це наріжні камені наразі для розвитку фінансового сектору. Також це обмежує громадян України, в найбільшій мірі тих, які працюють закордоном, накопичувати собі на пенсію у вітчизняних НПФ. «Завдяки» цьому неможливо укладати пенсійні контракти он-лайн. Це відкидає Україну в доцифрову еру, збільшуючи відставання від сучасної світової економіки, де надання фінансових послуг на незначні суми в режимі он-лайн  через смартфон або інші електронні пристрої - давно норма.

     Тому ми надали свої пропозиції до проекту Закону України  «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (р.№ 2179 від 25.09.2019 р.), які ламають цю залізну завісу, яка відділяє Українську систему пенсійних накопичень від світової практики.

     Урахування цих пропозицій дозволить підвищити рівень фінансової інклюзії в сфері недержавного пенсійного забезпечення, цифровізувати пенсійне накопичення в Україні, підвищити його конкурентоздатність в глобальному світі, надати громадянам України можливість отримувати сучасний рівень сервісу, а відтак сприяти створенню внутрішнього інвестиційного ресурсу в Україні. І при цьому, їх урахування жодним чином не вплине на рівень протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".  

     З текстом листа УА АПФ з цього приводу можна ознайомитись за посиланням