Основна направленість недержавного пенсійного забезпечення – диверсифікація ризиків заощаджень громадян на старість. Тут треба згадати ще про деякі важливі фактори.
Зараз у Верховній Раді тривають дискусії щодо закону про впорядкування розмірів пенсій. Багато депутатів говорять про те, що не треба розраховувати тільки на державну пенсію. 

Пригадайте часи, коли максимальні пенсії відрізнялись від мінімальних лише на декілька гривень, або тоді ще купоно-карбованців. Треба доносити до свідомості нашого населення думку про те, що розраховувати виключно на державні пенсії не можна: сьогодні ці пенсії завеликі, а завтра вони будуть замалі. І тому саме трирівнева система пенсійного забезпечення є диверсифікованою системою збереження заощаджень людей на старість. Треба із цього виходити і добиватися того, щоб така система існувала в Україні.

Мені здається, що ми зараз цивілізовано рухаємось до поставленої мети. Вже більше двох років пройшло від того часу, коли був прийнятий закон про недержавне пенсійне забезпечення і про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. І от два місяці тому вдалося досягнути позитивного
результату голосування щодо закону по загальнообов'язковій системі, який приводить у відповідність всі закони до двох вищезгаданих основних законів в цій сфері. Але зараз можна говорити про те, що в сфері пенсійного законодавства знову відбувається відстоювання окремих політичних інтересів, а не інтересів всього суспільства. Скажімо, можна говорити про те, що закон про державне пенсійне забезпечення є чисто технічним. Він не вносить якихось вагомих змін. Навколо цього закону знову іде політика.

Щодо страхових компаній. Вони мають свою нішу в недержавному пенсійному забезпеченні. Але викреслити із додаткового пенсійного забезпечення недержавні пенсійні фонди і зробити можливим втручання страхових компаній у сферу недержавного пенсійного забезпечення без приведення цього процесу у відповідність до принципів самого пенсійного забезпечення буде сьогодні неправильним. Ми говоримо про те, що пенсія повинна бути людиною отримана, а не просто задекларована. Що ж сьогодні пропонують страхові компанії в цій сфері? Вони пропонують дати їм змогу приймати участь у пенсійному забезпеченні, але при цьому не вносячи зміни у страхове законодавство. Негативним тут є те, що страхування відповідних договорів між підприємствами і страховими компаніями колективне, немає персоніфікації, а без цього немає і відповідальності. Фактично керівник підприємства може в будь-який момент розірвати цей договір страхування пенсій, і людина  залишається без пенсії, навіть не дивлячись на те, що цей роботодавець зобов'язувався протягом визначеної кількості років сплачувати за людину внески у страхову компанію. Крім того, страхова компанія може виявитись банкротом - знову люди залишаться без пенсій. Ще одним недоліком є те, що не передбачається відмежування тих активів страхової компанії, що спрямовані на пенсійне забезпечення, від інших активів. Все це має бути врегульовано.

Слід також додати, що ми за розвиток страхових компаній, в тому числі і в сфері пенсійного забезпечення. Але розвиток має відбуватися на тих умовах, до яких ми прийдемо разом, і про які будуть прийняті виважені рішення в парламенті. Адже в Конституції України зазначено, що форми і види пенсійного забезпечення визначаються винятково законом. І от такий закон необхідно спільно розробити, узгодити і прийняти.

Олена ГАРЯЧА, заступник міністра праці та соціальної політики