Відповідно до  пунктів  2  і  3 (пп.  1) Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003  р.  N  1057-IV  (  1057-15  )  "Про недержавне   пенсійне  забезпечення"  (далі  -  Закон  N  1057-IV) підприємства,  установи та організації, які займаються недержавним пенсійним  забезпеченням  або в назвах яких використовуються слова "недержавний пенсійний фонд" чи "пенсійний фонд",  крім Пенсійного фонду  України  та  його органів,  а також підприємств,  установ і організацій, що перебувають в управлінні Пенсійного фонду України, можуть   здійснити   реорганізацію   в  пенсійні  фонди,  створені відповідно  до  вимог  цього  Закону,  у  строки  та  в   порядку, встановлені  Державною  комісією  з  регулювання ринків фінансових послуг України,  з урахуванням особливостей,  визначених пунктом 3 цього розділу, або ліквідуватися.
Згідно із  пунктом  3  Прикінцевих  положень Закону N 1057-IV ( 1057-15 ) зазначені вище підприємства, установи, організації, що були   зареєстровані   і   провадили   діяльність  з  недержавного пенсійного забезпечення  на   день   набрання   чинності   Законом N 1057-IV,  у  разі  використання  пенсійних  планів або пенсійних схем,  що базуються на внесках роботодавців за  рахунок  прибутку,
мають  право продовжувати роботу,  пов'язану із здійсненням такого пенсійного забезпечення для існуючих на дату набрання чинності цим Законом учасників пенсійних фондів,  за умови подання до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг  України  детальної інформації   щодо  методології  розрахунків  пенсійних  виплат  за формою, встановленою цим органом.

У разі якщо недержавний пенсійний фонд, створений до набрання чинності  Законом  N  1057-IV  (  1057-15 ),  не продовжує роботу, пов'язану із здійсненням пенсійного забезпечення для  існуючих  на дату набрання чинності цим Законом учасників пенсійного фонду, і в такому випадку мова може йти про дострокове  розірвання  пенсійних контрактів  (договорів)  про  недержавне  пенсійне  забезпечення з юридичними  та  фізичними  особами  - учасниками   недержавного  пенсійного фонду.

 Законом України  від  22.05.2003 р.  N 889-IV ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних осіб" (п.  1.2 ст.  1,  далі  -  Закон) дохід   платника  податку  визначено  як  сума  будь-яких  коштів, вартість матеріального і нематеріального майна,  інших активів, що мають  вартість,  у  тому  числі  цінних  паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або  нарахованих  на  його користь  протягом  відповідного  звітного  податкового  періоду  з різних джерел як на території України,  так і за її  межами,  тому порядок   оподаткування   доходів,   отриманих   (нарахованих)  за вищезазначеними контрактами (договорами)  недержавного  пенсійного забезпечення,  та пенсійних вкладів регулюється пунктом 9.8 статті 9 Закону.

 Разом з тим згідно із Законом N 1057-IV (  1057-15  )  (п.  9 ст. 8   та   ст.   17),   у  разі  виходу  із  складу  засновників корпоративного  пенсійного  фонду  одного   із   засновників   або розірвання    роботодавцем-платником   договору   про   участь   у корпоративному пенсійному  фонді  учасники  такого  фонду,  які  є працівниками цього засновника або роботодавця-платника,  втрачають право бути учасниками такого корпоративного пенсійного фонду.

Учасники фонду,  які  є  працівниками   такого   роботодавця, зобов'язані  протягом  трьох  місяців з дня отримання повідомлення про вихід їх роботодавця з числа засновників  або  роботодавців  - платників  корпоративного  пенсійного  фонду подати адміністратору цього  фонду  заяву  із  зазначенням  нового   пенсійного   фонду, страхової  організації або банку,  в якому буде відкрито пенсійний депозитний рахунок,  куди мають бути передані належні їм  пенсійні
кошти.  Разом  з  письмовою  заявою  учасники  фонду надають копію пенсійного контракту,  укладеного з новим  пенсійним  фондом,  або договору   страхування   з  обраною  страховою  організацією,  або договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку.

У разі   ліквідації   пенсійного   фонду   після    отримання повідомлення  про  ліквідацію  пенсійного фонду кожен його учасник повинен надіслати  до  ліквідаційної  комісії  письмову  заяву  із зазначенням  іншого  пенсійного  фонду,  страхової організації або пенсійного депозитного рахунку, куди повинні бути передані належні йому  пенсійні  кошти.  Разом  з  письмовою  заявою  учасник фонду надсилає  копію  пенсійного  контракту,  укладеного  ним  з  іншим пенсійним   фондом,   договору  страхування  з  обраною  страховою організацією або договору  про  відкриття  пенсійного  депозитного рахунку.  Учасник фонду повинен надіслати письмову заяву у строки, визначені  Державною  комісією  з  регулювання  ринків  фінансових послуг України (п. 1 ст. 18 Закону N 1057-IV ( 1057-15 ).

У разі  укладення  пенсійного  контракту  з  іншим  пенсійним фондом,  договору страхування з обраною страховою організацією або договору  про  відкриття  пенсійного  депозитного  рахунку учасник фонду зобов'язаний надати іншому фонду,  страховій організації або банківській  установі  копію  пенсійного  контракту  з фондом,  що ліквідується.  Після передачі іншим  пенсійним  фондам,  страховим
організаціям  або  на  пенсійні депозитні рахунки пенсійних коштів учасників фонду,  що ліквідується,  їх пенсійні  контракти  з  цим фондом вважаються  анульованими  (п.  2  ст.  18  Закону N 1057-IV ( 1057-15 ).

Таким чином,  при розгляді питання  оподаткування  зазначених пенсійних  внесків  слід  керуватися  листами Державної податкової адміністрації України від 24.06.2005 р. за N 5930/6/17-3116 та від 03.08.2005 р. за N 7272/6/17-3116.
Заступник Голови С.І.Лекарь   

Лист щодо оподаткування сум пенсійних внесків