Між тим недержавне пенсійне забезпечення дуже широко представлене у всьому світі. Від 25 до 50 відсотків доходів пенсіонерів припадає саме на НПФ у різних країнах.
Останньою з країн СНД наша держава почала наводити лад у пенсійному забезпеченні —лише у 2003 році розпочалася реформа із прийняття Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Реально фонди запрацювали лише 2005  го року. Підштовхнуло також розпорядження уряду "Про затвердження стратегії розвитку пенсійної системи", прийняте минулоріч.
Хто у першу чергу максимально зацікавлений уфондах? Люди, які матимуть вкрай малу державну пенсію. Передусім, цестосується заробітчан, працівників, що отримують зарплату "уконвертах", таінших. Саме цікатегорії нероблять відрахувань до державного Пенсійного фонду (або вони незначні), відповідно й розраховувати у старості на кошти від влади особливо недоводиться.
Але сучасний недостатній рівень пенсійного забезпечення стосується усіх громадян. Наприклад, у Хмельницькій області протягом поточного року середня пенсія не дотягувала до 400 гривень. Чи можна на ці "копійки" гідно прожити? А між тим теоретично НПФ можуть значно збільшити ваші надходження у літньому віці. Тетяна Сальникова, заступник директора Всеукраїнського адміністратора пенсійних фондів, навела певні розрахунки. Скажімо, протягом 30 років ви щомісяця вкладаєте у фонд з річною доходністю 14,4 відсотка по 100 гривень. Тоді ви матимете загальну пенсійну суму у 1,3 мільйона гривень! Така значна цифра "набігає" за рахунок складних відсотків. За вашим рішенням кошти можна отримати одноразово, протягом визначеного строку, або довічно (після смерті залишок матимуть спадкоємці). Причому "пенсійний вік" настає у чоловіків за вибором від 50 до 70 років, у жінок — від 45 до 65 років.
Ось ці складові визначають статус НПФ, при якому фонди, як наголошує голова спостережної ради Всеукраїнського адміністратора пенсійних фондів і компанії з управління активами "Всесвіт" Володимир Ульянов, не можуть збанкрутувати. Гроші, які надходять від населення, не затримуються у банку-зберігачу (через який проходять усі фінансові операції), а відразу йдуть у різноманітні активи. Фінансисти люблять це називати "не класти усі яйця в один кошик". Скажімо, НПФ "Всі" (грошима керує компанія з управління активами "Все¬світ") вкладає кошти у десяток підприємств хімічної, машинобудівної, харчової, фармацевтичної галузі, золото, акції шести банків. Диверсифікація грошей дозволила минулого року мати цьому фонду дохідність на рівні 18 відсотків. А це значно більше, ніж можуть запропонувати вітчизняні банки по вкладах населення.
На сьогодні в Україні функціонують кілька десятків НПФ. Головні офіси абсолютної більшості з них знаходяться в Києві, хоча є й фонди, що відкрилася в обласних центрах: Донецьку, Львові, Івано-Франківську, Сумах, Одесі. Відсутність представництв в інших містах, зрештою, не є суттєвою перешкодою для бажаючих вкладати кошти у недер¬жавні пенсійні фонди. В еру інформатизації, інтернету можна співпрацювати з фінансовими установами, які знаходяться й в інших містах. Хоча, без сумніву, зручніше, коли є представники НПФ, як кажуть, на місці.
Як вибрати фонд для себе? На думку Тетяни Сальникової, є низка критеріїв. Фонд повинен бути максимально гнучким для своїх клієнтів: вони мають право вносити практично будь-які зміни до умов договору. Крім того, не повинно бути жодних обмежень по термінах та розмірах внесків, хоч 1 копійка і нерегулярно. Також не повинно бути жодних санкцій за порушення певних пунктів договору. Наприклад, якщо за умовами контракту ви зобов’язалися вкладати по 100 гривень щомісяця, а колись не змогли, штрафів не повинно бути.
Вкладати кошти також можна різноманітними способами. По-перше, на свою користь. Людина самостійно забезпечує власну старість. По-друге, для родичів першого рівня: батьки, діти, подружжя. По-третє, підприємства створюють недержавну систему пенсійного забезпечення своїх робітників. Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" виробництва можуть перераховувати до 15 відсотків від фонду заробітної плати в НПФ, але не більше 1,4 розміру прожиткового мінімуму. Причому для підприємств це вигідно, бо внески можуть бути віднесені до складу валових витрат. Крім того, на Заході та й у великих містах України таким чином роботодавці збільшують соціальну привабливість своїх підприємств для працівників і зменшують базу оподаткування.
І все ж доводиться констатувати, що недержавне пенсійне забезпечення у багатьох регіонах України знаходиться у зародковому стані. Впливає і відсутність реклами з боку фондів, і нерозгалуженість мережі філій та представництв, і невіра населення у майбутні прибутки. Хоча досвід усього світу показує, що така форма співпраці та вкладання коштів — справа доволі перспективна. Якщо є рішення працювати з фондом, залишаєтться лише обрати НПФ. Зрештою, можна скористатися й прикладом одного з передбачливих киян, який вкладає кошти аж у три фонди, а за підсумками їхньої річної діяльності вирішить, куди перевести усі свої гривні. Є такий прецедент.
У чому ж.переваги НПФ?
 Ви залишаєтесь власником усіх своїх коштів, можете їх контролювати щоденно. Гроші можна перевести, якщо незадоволені діяльністю конкретного недержавного фонду до іншого НПФ.
Ці структури не є комерційними, тому усі внески йдуть безпосередньо на майбутню пенсію (зрозуміло, крім витрат на адміністрацію, рекламу тощо).
Нацбанк України, Державнаї комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, жорстко контролюється діяльність фондів.